Статті

ГРУПОВІ ФОРМИ НАВЧАННЯ ЯК ПРОДУКТИВНИЙ ШЛЯХ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Дар'я Гоц

Вступ

Якщо розглядати сталий розвиток як процес, що задовольняє потреби нинішніх поколінь, та не створює загрози задоволенню потреб наступних поколінь, тоді можна сказати, що сталий розвиток розкриває інтелектуальні, творчі можливості кожної людини. Важливу роль у розвитку потенціалу кожної особистості відіграє саме освіта.

19 травня 2005 року на конференції у Бергені Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу та забов’язалася впроваджувати відповідну політику задля створення Загальноєвропейського простору вищої освіти. Це стало важливим кроком у процесі інтеграції України в Європу, зокрема через систему освіти. На початку освітянської інтеграції Україна зіткнулась із ключовою проблемою: якість підготовки фахівців в Україні не завжди відповідала прийнятим європейським стандартам. Тому модернізація освіти стала першим питанням, яке необхідно було вирішити. Однак інтеграція в світовий простір неможлива без міжнародної взаємодії. Саме тому велика увага приділяється вивченню іноземних мов та професійній підготовці фахівців, здатних до спілкування з носіями різних культур.

Найбільше значення в оновленні української системи освіти у процесі вивчення іноземних мов отримало взаємонавчання у групах. Групова форма навчання не є новою, але особливий розвиток вона здобула в останні два десятиріччя, про що свідчать роботи багатьох дослідників, наприклад, Н. Пожар, О. Павлової, Г. П’яткової, К. Нор, В. Ягоднікової,  В. Я. Дяченка, В.В. Котової, О. Г. Ярошенко та ін. Однак зараз групові форми роботи набувають нового змісту. Вчитель іноземної мови, якого чекає сьогодні школа, викликаний певними соціальними потребами, які вимагають від нього мобільності, динамічності, конкурентоспроможності, високого рівня творчості та освіченості, сміливості, практичності та здатності до ризику. У зв’язку з цим особистість майбутнього вчителя може формуватись лише у взаємодії з іншими. Сприятливими для цього є групові форми навчання. Співпраця малих груп студентів з викладачем покликана сформувати не лише особистісно зорієнтовані взаємини та створити атмосферу здорової конкуренції, взаємодопомоги, взаєморозуміння та відчуття власної відповідальності за роботу, а й сприяти формуванню особистості вчителя нового покоління. При цьому однією з провідних ролей викладача є створення оптимальних умов для самореалізації майбутніх фахівців. Дослідники відзначають прагнення кожної людини до розкриття власного потенціалу та самоствердження.

Становлення сучасної української вищої школи, яка б відповідала загальноєвропейським вимогам, актуалізує проблему застосування групових форм роботи, які б виховували вчителя нового покоління, використання нових методик та технологій, які змогли б підвищити рівень сформованості у майбутніх фахівців професійних компетентностей, приділяючи значну увагу розвитку іншомовної компетентності.

Метою дослідження є розкриття специфіки використання групових форм роботи з метою формування сучасного викладача іноземної мови. Мета передбачає виконання наступних завдань:

1.      Потенційні можливості групової взаємодії у професійній підготовці;

2.      Характеристика моделей групового навчання у розвитку професійних компетентностей;

3.      Визначення та опис методів групової форми роботи при вивченні іноземних мов.

Розкриття проблеми

Розглядаючи поняття компетентності, варто зазначити, що професійна і педагогічна компетентність стали предметом ретельного дослідження лише з останнього десятиріччя ХХ століття. Це можна пов’язати з тим, що саме у той час провідні країни світу почали визнавати ефективність компетентісного підходу у загальній і професійній освіті.

Перед педагогічними університетами України постало завдання підготовки висококваліфікованих вчителів, які були б готовими до змін у теорії та методиці навчання відповідно до сучасних вимог. Зростає важливість тих методик, які сприяють формуванню практичних навичок, самонавчанню, самоорганізації, досвіду відповідального вибору та поведінки, становленню ціннісних орієнтацій. В. Лозова розглядала поняття компетентності вчителя як таке, що має інтегративну природу, в основі компетентності лежать різні сфери культури (духовна, громадська, соціальна, педагогічна, управлінська тощо), вона вимагає інтелектуального розвитку, включаючи аналітичні, комунікативні, прогностичні та інші розумові процеси.

Сучасні вчителі повинні вміти оновлювати методики та підручники, вміти співпрацювати з новим поколінням та вписуватись у сьогодення. Відповідно змінюються вимоги до вчителів іноземної мови, які тепер визначаються не лише кваліфікаційною характеристикою, а й змінами у суспільстві. Вважаємо найважливішими компетенціями, які необхідно розкривати у майбутніх вчителів іноземної мови, такі:

·         Комунікативна, що полягає у вмінні вчителя здійснювати спілкування та культура його мовленнєвої поведінки, уміле керування монологом, діалогом, дискусією тощо.

·         Мовна компетенція виявляється у володінні граматикою, фонетикою та лексикою мови.

·         Не менш важливою є методична компетенція, яка вимагає від вчителя вміння планувати свою діяльність, володіння широким спектром навчальних прийомів та методів.

·         Соціокультурна компетенція – це знання вчителем не лише мови, але й звичаїв, традицій, культури країни, мова якої вивчається.

Т. М. Комарницька стверджувала, що в майбутнього вчителя іноземної мови необхідно сформувати такі види компетенцій:

·         Особистісна – розуміння значущості ролі вчителя.

·         Соціальна – здатність затверджувати роль свого предмета в освітній системі України.

·         Спеціальна, яка поділяється на мовну та філологічну компетенції.

·         Дидактико-методична.

Очевидно, що склад професійної компетенції вчителя іноземної мови ще не сформувався  остаточно, але всі дослідники відзначають важливість комунікативної, мовленнєвої та практичної підготовки майбутніх фахівців. Розвитку цих компетенцій сприяє групова форма навчання, як така, де реалізуються всі необхідні вміння майбутніх вчителів іноземної мови.

Групова форма організації навчання – це форма організації навчальної діяльності за допомогою різноманітних методів та прийомів, що передбачають роботу у малих групах студентів, об’єднаних спільною навчальною метою. Джером Брюннер визначав соціальний бік навчання як відповідальність однієї людини за інших, спільну діяльність щодо досягнення мети, що він визначав як відповідальність, що лежить в основі активного навчання. Об’єднанні погляди Брюннера з твердженням А. Маслоу про те, що в людини переважають потреба до постійного росту та потреба безпеки, яка задовольняється поєднанням з іншими та знаходженням у групі, були покладені в основу методів кооперативного навчання, що ґрунтуються на груповій формі організації навчального процесу.

Ця форма організації навчання створює найкращі умови для комунікативної взаємодії, що є ключовим при вивченні іноземної мови.

Відзначають такі основні риси комунікативно спрямованого навчання:

·         Першочергова мета навчання – спілкування

·         В центрі навчання – студент

·         Мова вивчається в ситуативному контексті.

Групова робота розвиває у студентів почуття власної відповідальності, упевненості у собі, супроводжується позитивними емоціями, взаємодопомогою, підтримкою та довірою, що є важливим для здійснення комунікативної організації оволодіння мовою. Особливу успішність у груповій роботі демонструють сором’язливі, тихі студенти, яким важко відповідати перед всією аудиторією. Однак саме у взаємодії з іншими розкривається їх потенціал. Навіть серед студентів, які поступаються знаннями іноземної мови, можуть робити вагомий внесок у роботу групи, відчувати себе повноправним членом колективу і таким чином поглиблювати свої знання. Задля ефективної роботи групи необхідно знайти лідера, керівника групи, який би зміг організувати роботу та залучити кожного до співпраці. Для викладача важливим є визначення таких потенційних лідерів ще на етапі знайомства із групою на початку року.

Групове навчання дає майбутнім вчителям змогу змоделювати різні життєві ситуації, та виховувати такі вміння та навички, які б допомогли знаходити спільну мову з іншими. Завдяки цьому можливе виховання майбутнього вчителя як толерантної особистості.

Групова форма організації навчального процесу, як і будь-яка інша, має певні правила, яких повинні дотримуватись як студенти, так і викладач:

1.      Швидкий розподіл ролей у групі;

2.      У кожної групи має бути завдання (загальне чи диференційоване), яке необхідно виконувати спільно під керівництвом викладача чи лідера групи;

3.      Завдання виконуються таким чином, щоб можливо було оцінити внесок кожного учасника групи;

4.      Необхідно дотримуватися правил активного слухання та не перебивати один одного;

5.      Утримуватися від оцінок учасників групи;

6.      Дійти спільного висновку щодо роботи або бути готовими обговорювати різні точки зору.

Модель групової взаємодії легко використовується на всіх етапах навчання та може поєднуватись з традиційними формами та методами навчання. Стосунки між студентами та педагогом набувають ознак співпраці, адже за проханням студентів викладач має змогу втрутитися у роботу групи, допомогти у вирішенні проблем та скерувати їх подальшу роботу. Така спільна діяльність не ізолює студентів один від одного та від викладача, а дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування.  Групова форма роботи створю можливість формування майбутнього вчителя здатного до співпраці, критичного мислення, розкриває творчий потенціал та виховує відповідальну особистість.

Однак слід зазначити, що успішна робота у групах залежить від психологічної готовності студента та викладача до колективної взаємодії, від бажання студентів працювати спільно і злагоджено, а також від вміння педагога організувати групову діяльність. Таким чином спершу необхідно навчити студентів працювати у групах і лише потім пропонувати таку форму організації навчальної діяльності для вирішення навчальних завдань.

Щоб забезпечити ефективну роботу на занятті, оптимальне число учасників групи має бути 4-5 чоловік. Викладач повинен обрати доцільний тип групи для певного виду роботи, керуючись цілями заняття. Зарубіжні дослідники виокремлюють три моделі використання груп на заняттях при вивченні іноземної мови:

·         Випадкове використання (casual use), яке є найлегшим, адже не вимагає попереднього планування викладача. На занятті спонтанно організовуються мікрогрупи, які за короткий проміжок часу мають обговорити певне питання чи проблему. Такий тип роботи активізує когнітивні процеси та зацікавлює студентів у темі заняття.

·         Командне навчання (team-based learning) – провідний вид діяльності на заняттях. Особливістю командного навчання є те, що команда може вирішити ті питання та проблеми, які є непосильними для самостійного вирішення. По-друге, кожен член команди докладає значних зусиль у навчанні. Команди допомагають кожному студенту краще оволодіти матеріалом, підвищують рівень довіри до членів групи та почуття власної відповідальності та значущості.

·         Кооперативне навчання (cooperative learning) передбачає постійне використання ретельно організованої групової діяльності. Для використання такої моделі необхідне попереднє планування викладачем своєї роботи, розподілу груп та часу на виконання завдання, щоб досягти бажаного рівня індивідуальної та групової активності студентів.

Виділяють декілька типів груп за їх складом: гомогенні (однорідні), що формуються зі студентів з приблизно однаковим рівнем знань, та гетерогенні (змішані), до складу яких входять студенти з різною підготовкою. Більшість дослідників вважає, що при вивченні іноземних мов більшу ефективність мають гетерогенні групи, які дозволяють студентам доповнювати один одного, стимулюють творче мислення до спонукають до активного обміну думками та ідеями та взаємонавчання.

Саме групова форма співпраці у вищій школі допомагає створити комфортні умови для взаємодії студентів та викладачів. Цілі, що постали перед педагогами сьогодні, вимагають не лише впровадження нових методів, засобів та прийомів навчання, але й створення нових взаємин між студентами та викладачем, розвиток цих нових суб’єкт-суб’єктних стосунків. Такий розвиток проявляється якнайкраще саме у груповій взаємодії, адже така форма роботи – спільна діяльність викладача і студентів.
При вивченні іноземної мови можна використовувати різні методи роботи у групах. Наведемо декілька прикладів, які сприяють успішному формуванню іншомовної компетенції.

Метод «велике коло», мета якого полягає у вмінні висловити власну точку зору з певного питання , про яке у студентів вже існують власні уявлення. Студенти сідають у коло, викладач формулює проблему чи питання. Далі студентам надають декілька хвилин, щоб кожен записав на аркуші власну думку, щодо проблеми та її вирішення. На останньому етапі кожен студент по черзі зачитує свої пропозиції. Далі за кожним пунктом відбувається голосування та обговорення. Завдяки цьому методу розвиваються вміння творчо мислити, аналізувати ситуацію та висловлювати свої думки щодо запропонованого питання.

Метод «Пошук ключового речення» використовують у процесі читання тексту. У парах студенти читають певний абзац, перевіряють розуміння прочитаного та разом знаходять речення, яке найкраще передає зміст уривку. Далі групи порівнюють та аргументують обрані речення.

Метод «Збір інформації» доцільно використовувати для вивчення граматичного та лексичного матеріалу. Студенти у малих групах обговорюють певне граматичне явище, визначаючи його основні ознаки, які необхідно запам’ятати. Під час виконання студентами цього завдання викладач обходить групи і, не втручаючись, занотовує помилки чи проблемні питання. За результат роботи звітує один студент з групи. Завдання викладача полягає у допомозі студентам та коментуванні їх роботи. Цей метод можна ефективно використовувати при обговоренні певної теми, коли студентам пропонується аргументи «за» чи «проти» з певного питання. Використовуючи цей метод, студенти вчаться не лише збирати й аналізувати інформацію, а й обирати найоптимальніший шлях її презентації своїм одногрупникам. Для майбутніх вчителів надзвичайно важливим є вміння навчити, подати матеріал таким чином, щоб він був цікавим, корисним та зрозумілим для всіх учнів.

Іншими методами, що заслуговують на увагу,  є «мозковий штурм», «акваріум», «карусель», які розвивають вміння вести дискусію іноземною мовою, аргументувати власні погляди та обмінюватися думками та ідеями.

У невеликих групах студенти можуть виконувати завдання, що передбачають складання діалогів. Тут варто формувати групи із студентів приблизно однакового рівня, адже на базі одно і того ж матеріалу студенти можуть виконувати завдання різної складності.

Ефективним для розвитку комунікативної, мотиваційної, особистісної компетенції є метод «Снігова куля». Модель цього методу дає змогу студентам обговорити проблему спочатку індивідуально, потім у парі з поступовою кількістю учасників групи, і наприкінці обговорити всією групою за опосередкованого керівництва викладача. Механізм дії «Снігової кулі» наступний:

1.      Викладач ставить завдання, порушує певну проблему та відводить час на її вирішення.

2.      Студентів розподіляють по парах, у яких вони обговорюють поставлене питання та записують власні думки.

3.      Далі пари об’єднуються по дві, утворюючи групи з чотирьох учасників. Знову обговорюють питання, обмінюючись думками.

4.      Групи збільшуються ще на 4 учасників, які продовжують дискусію з заданого питання (цей крок відбувається доти, поки не утворяться дві великі групи студентів, кожна з яких обирає лідера для висловлювання думок групи).

5.      На цьому етапі дві великі групи об’єднуються в одне коло і відбувається обмін ідеями, що дає змогу детально обговорити порушену проблему.

Згідно з багатьма дослідженнями, групова робота має значні переваги і приводить до кращих результатів у навчанні іноземної мови. Групова взаємодія найефективніше реалізується там, де метою є комунікація, адже вона базується на співпраці, що є основою групової роботи. Конкуренція та співпраця  успішно реалізуються тоді, коли конкурують між собою цілі групи, а не окремі студенти.

Із впровадженням методів групової роботи з’явились наступні зрушення:

1.      Студенти набули культури дискусії.

2.      Виробилось вміння приймати спільні рішення.

3.      Покращились вміння доповідати та спілкуватись.

4.      Змінився рівень сприйняття. Важливим стало не лише запам’ятовування матеріалу, але й його аналіз та оцінка.

5.      Змінився рівень володіння головними операціями мислення.

В організації групової роботи на занятті необхідно чітко визначити роль викладача. Перш за все викладач повинен чітко ставити цілі перед групою, які були б зрозумілі кожному учаснику. Впродовж роботи групи викладач повинен виконувати роль консультанта, відповідати на питання студентів, заохочувати їх до роботи у групах.

Особистісно зорієнтоване гуманне співробітництво учасників навчально-виховного процесу за допомогою групових форм роботи на заняттях сприяє формуванню вчителя нового покоління, який зможе відповідати сучасним соціальним вимогам, бути кваліфікованим та всебічно розвиненим фахівцем, орієнтованим на співробітництво, творчість, гуманізм та інтелектуальний розвиток кожного з учнів та вміти швидко підлаштовуватись під зміни в системі освіти.

Висновок

Сьогодення вимагає такого вчителя, який би зміг відповідати вимогам суспільства. Питання про формування вчителя нового покоління є досить складним та не має однозначної відповіді. Серед безлічі варіантів професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови саме групова форма навчання посідає провідне місце. Групова робота при вивченні іноземних мов сприяє подоланню сором’язливості та невпевненості студентів у власних силах, створює комфортну атмосферу для отримання знань, підвищує пізнавальну та комунікаційну мотивацію. Така форма роботи допомагає майбутнім фахівцям покращити свої здібності до спілкування, аналізу інформації, самопідготовки, відповідальності за себе та інших членів колективу, конкурентоспроможності та формує необхідні професійні компетенції.

Бібліографія

Карплюк С. О. Групова форма організації навчальної діяльності студентів природничо-        математичних дисциплін/С. О. Карплюк// Актуальні проблеми математики та методики її       викладання: Збірник наукових праць/ за ред. канд. фіз.-мат. наук Геруса О. Ф. – Житомир: вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 29-34.

Комарницька Т.М. Кваліфікаційна характеристика вчителя іноземної мови в контексті сучасних наукових, психолого-педагогічних теорій, методів та технологій навчання/Т. М. Комарницька// Міжнародне співробітництво та університетська освіта: Матеріали міжнародної наукової конференції: Вид-во МФ НаУКМА - 2000. – С. 161-165.

Комюніке Конференції Міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти “Загальноєвропейський простір вищої освіти – Досягнення цілей» (19-20 травня 2005 р.). Сторінка сайту Верховної Ради України. Документ 994-576, редакція від 20.05.2005.

Маркова А.К. Психология профессионализма/ А. К. Маркова// Москва: международный гуманитарный фонд знание - 1996. – 308с.

Морська Л. І. Робота у малих групах як форма інтерактивної взаємодії на заняттях іноземної мови/ Л.І. Морська, Н. В. Якимчук// ІІ Міжнародна науково-практична заочна конференція «Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації» (10.10.2013) – Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013.

Павлова Е. А. Особенности организации групповой формы работы на уроке иностранного языка / Е.А. Павлова // Иностранные языки в школе. – 2011. – №9. – С. 23-26.

П’ятакова Г. Групова форма роботи як засіб формування особистісно зорієнтованих взаємин викладачів і студентів/ Г. П’ятакова// Вісник Львівського університету. – 2005. - №19. – С. 271 – 275.

Brown Н.D. Teaching by Principles: An Interactive Approach to Language Pedagogy / H.D. Brown. – [2-nd edition]. – Pearson Education, Inc., 2000. – P.176-191.

Інтернет-джерела

Балацька Л. П. Організація групової роботи у великих студентських аудиторіях./Л. П. Балацька, О. П. Гілета, Н. О. Морська [електронний ресурс] Режим доступу: http://www. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/9276/1/03.pdf/

Групова та колективна форми організації діяльності учнів на уроці [електронний ресурс] Режим доступу: http://www. http://nikolyk-l-p.korostushiv.com/?p=1143/

На якого вчителя іноземної мови чекає сучасна школа? [електронний ресурс] Режим доступу: http://ru.osvita.ua/school/method/technol/1148/